Адаптація дітей до нових умов виховання і навчання в ДНЗ

09.Бер.2018
Адаптація дітей до нових умов виховання і навчання в ДНЗ

Адаптація у психології особистості – пристосування індивіда до умов соціального середовища та існування в ньому.

Адаптивність – інтегративна властивість, яка характеризує ступінь психологічної адаптації особистості і визначається відповідністю (власне адаптивність), відносною невідповідністю (неадаптивність) або крайнім ступенем невідповідності і відсутністю можливої адаптації (дезадаптивність) між цілепокладаннями індивіда і досягнутими результатами.

Критерії вивчення адаптації дитини до навчально-виховного процесу:

  • індивідуально-психологічний;
  • соціально-психологічний;
  • навчальні досягнення.

 

Індивідуально-психологічний критерій адаптації дітей до навчально-виховного процесу

Когнітивний компонент адаптації дітей до навчально-виховного процесу:

Когнітивний компонент адаптації до навчально-виховного процесу полягає в ознайомленні дітей та їх батьків з особливостями діяльності навчального закладу (режим дня).

Робота працівників психологічної служби з даної проблем відбувається в наступних напрямах:

  • надання комплексної всебічної інформації всім учасникам навчально-виховного процесу;
  • координація дій педагогічних працівників з метою дотримання єдиних вимог до дітей
  • рівень адаптації за зазначеним критерієм полягає в тому, наскільки дитина ознайомлена з нормами та правилами перебування в дошкільному навчальному закладі.

Емоційний компонент адаптації дітей полягає у загальному емоційному стані дитини під час перебування у навчальному закладі.

Емоційно-психічні стани – потяги, емоції, почуття, прагнення, бажання, переживання особистості, пов’язані з пізнанням і самопізнанням та волею, яка виникає завдяки потягам та емоціям і зумовлює дії та вчинки людей.

Позитивний емоційний стан – це психічний стан, який характеризується реакцією психіки на задоволену потребу: радість, насолода, задоволення тощо. Позитивний емоційний стан спонукає дитину до діяльності й досягнення результату діяльності.

Негативний емоційний стан – це психічний стан, який характеризується реакцією психіки на незадоволену чи недостатньо задоволену потребу: сум, гнів, страх тощо. Негативний емоційний стан може призвести до втрати інтересу дитини до навчально-виховного процесу та до відмови відвідувати навчальний заклад.

Нейтральний емоційний стан – це психічний стан, який характеризується відсутністю реакції психіки на задоволення чи незадоволення потреби. Нейтральний емоційний стан характеризує втрату інтересу дитини до навчально-виховного процесу та відмову відвідувати навчальний заклад.

Амбівалентний емоційний стан трактується як психічний стан, який характеризується емоційно дисонансною реакцією психіки (одночасне переживання як позитивних, так і негативних емоцій) на задоволення чи незадоволення потреби. Амбівалентний емоційний стан може імплікувати невизначене ставлення дитини до навчально-виховного процесу та навчального закладу і може виступити як позитивним, так і негативним ресурсом розвитку навчальної мотивації.

Поведінковий компонент адаптації дітей до навчально-виховного процесу у поведінковій сфері відображає соціальну поведінку (дотримання правил поведінки  у навчальному закладі, відповідність загальноприйнятим нормам тощо).

Соціально-психологічний компонент адаптації дітей до навчально-виховного процесу. Важливим аспектом адаптації до навчально-виховного процесу є інтеграція дитини у колектив, її взаємовідносини з іншими членами групи, а також ставлення до навчальної групи у цілому.

 

 

Поради батькам дошкільників щодо адаптації дітей до навчально-виховного процесу

  • Необхідно організувати життя дитини в родині відповідно до режиму дня, якого дотримуються в ДНЗ;
  • Навчати дитину необхідним навичкам самообслуговування та взаємодії з дітьми. Дитина краще пристосовується до умов суспільного виховання, якщо в сім’ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності;
  • Обговорювати в родинному колі позитивні сторони перебування дитини в ДНЗ;
  • Познайомити дитину з майбутнім вихователем заздалегідь;
  • В перші дні перебування в дитячому садку залишати дитину на 2-3 години, поступово збільшуючи час перебування;
  • Не запізнюйтесь;
  • Створіть спокійний, безконфліктний клімат в родині. Навчіться керувати власними діями та висловлюваннями. Пам’ятайте, що ваше хвилювання передається дитині;
  • Оточіть дитину атмосферою психологічного комфорту: відмовтесь від непорозумінь та конфліктів, категоричності, завищених, необґрунтованих та незрозумілих вимог до дитини;
  • Знаходьте час вислухати вашу дитину: що її непокоїть, які у неї труднощі, чого вона досягла;
  • Вселяйте віру дитини в її сили, можливості, показуйте її значимість;
  • Надавайте дитині емоційну підтримку: виявляйте любов до дитини обіймами, поцілунками, ласкавим поглядом та теплим словом, хваліть та радійте разом із нею;
  • Підтримуйте авторитет вихователя. Якщо ж у вас виникнуть непорозуміння, намагайтесь залагоджувати їх не у присутності дитини – така поведінка збереже довіру дитини до вихователя і не призведе до стресу;
  • Головною умовою успішної адаптації дитини до умов ДНЗ є єдність вимог до малюка в родині та дитсадку.
Галерея зображень
error: Content is protected !!