Коли слід звернутися до логопеда?

09.Бер.2018
Коли слід звернутися до логопеда?

Коли слід звернутися до логопеда?

  • Якщо у дитини не з’явилося мовлення до 2-х років або якщо активний словник налічує менше 10-ти слів.
  • Якщо у дитини спостерігається порушення складової структури або звуконаповнюваності слова: пропуски, заміни, перестановки складів або звуків у словах: СОБАКА – АБАКА, САМОКАТ – МАСОКАТ, АКВАРІУМ – АРІУМ.
  • Якщо мовлення дитини розвивалося у нормі, але раптово зупинилося у розвитку або регресує.
  • Якщо дитина має неврологічний статус або хронічні захворювання ЛОР-органів. Порушена артикуляція звуків (пом’якшена вимова, міжзубне положення кінчика язика, назальний відтінок голосу, надмірне виділення слини під час говоріння, незграбність рухів органів артикуляції тощо).
  • Якщо в чотири роки у дитини порушена вимова свистячих звуків (с, с’, з, з’, ц, ц’, дз, дз’), губно-зубних та губних (ф, ф’; в, в’), середньоязикових, задньоязикових та фарингального (й; к, х, ґ; г). А в п’ять років – шиплячих та сонорів (ш, ж, ч, дж, шч; л, л’, р, р’).
  • Якщо дитина має звичку повторювати перший звук або склад декілька разів (прояви заїкання).
  • Якщо дитина не може переказати казку, запам’ятати віршик.
  • Обмежується у спілкуванні простою фразою, не збагачує мовлення прикметниками та прислівниками, не використовує прийменників.
  • У мовленні дитини відсутні навички словотворення та спостерігається неправильне узгодження слів у роді, числах, відмінках тощо.

 

Завдання логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку, що мають недоліки мовленнєвого розвитку:

ЧЕТВЕРТИЙ РІК ЖИТТЯ ДИТИНИ:

  • Ознайомити з органами артикуляції.
  • Розвивати рухливість артикуляційного апарату.
  • Розвивати фонематичний слух.
  • Вчити вслухатись у звучання слів, розрізняти їх за звуковим складом.
  • Закріпити вимову голосних та приголосних звуків (ізольована вимова яких не порушена).
  • Вчити спілкуватися з товаришами, однолітками (діалог).
  • Викликати інтерес до монологічного мовлення.
  • Розвивати мовне дихання.
  • Розвивати дрібну та загальну моторику.
  • Розвивати виразність мови.
  • Розвивати психічні процеси дитини.

 

П’ЯТИЙ РІК ЖИТТЯ ДИТИНИ:

Розвивати  загальну рухливість, координованість та узгодженість рухів артикуляційного апарату.

Розвивати фонематичні процеси, слухову увагу, вміння чути себе, критично відноситися до власного мовлення.

Вдосконалювати дрібну, загальну та мімічну моторику.

Працювати над розвитком мовного дихання.

Усувати порушення звуковимови:

  • сформувати вимову свистячих звуків (с, с’, з, з’, ц, ц’, дз, дз’), губно-зубних та губних (ф,ф’; в, в’), середньоязикових, задньоязикових та фарингального (й; к, х, ґ; г)
  • автоматизувати ці звуки у мовленні.
  • підготувати артикуляційний апарат до постановки шиплячих звуків (ш, ж, ч, дж, шч).

Збагачувати словниковий (активний) запас дитини за різними лексичними темами.

Формувати та вдосконалювати граматичну будову мовлення.

Розвивати зв`язне мовлення.

Розвивати психічні процеси (сприймання, увагу, пам’ять, уяву, мислення).

 

ШОСТИЙ РІК ЖИТТЯ ДИТИНИ:

Вдосконалювати  загальну рухливість, координованість та узгодженість рухів артикуляційного апарату.

Вдосконалювати фонематичні процеси, слухову увагу, вміння чути себе, критично відноситися до власного мовлення.

Працювати над розвитком мовного дихання та просодичної сторони мовлення (висота, сила голосу, темп, ритм мовлення, паузація, інтонування).

Усувати порушення звуковимови:

  • закріпити вимову свистячих звуків (с, с’, з, з’, ц, ц’, дз, дз’),  губно-зубних та губних (ф,ф’; в, в’), середньо-язикових, задньоязикових та фарингального (й; к, х, ґ; г).
  • поставити та автоматизувати шиплячі звуки (ш, ж, ч, дж, шч).
  • поставити та автоматизувати сонорні звуки (л, л’, р, р’).
  • провести диференціацію поставлених звуків у мовленні дитини.

Збагачувати словниковий (активний) запас дитини за різними лексичними темами. Антонімія, синонімія, багатозначність слова.

Формувати та вдосконалювати граматичну будову мовлення: навички словозміни, словотвору, синтаксису.

Розвивати зв`язне мовлення: діалог, монолог (розповідь, опис, переказ, розповідь за сюжетним малюнком, розповідь за серією сюжетних малюнків, творче розповідання).

Розвивати психічні процеси (сприймання, увагу, пам’ять, уяву, мислення).

Провести підготовку до навчання грамоти:

  • Звук
  • Звуковий аналіз
  • Звуковий синтез
  • Буква
  • Склад
  • Слово (назва предмета, дія предмета, ознака предмета)
  • Речення. Схема речення.

Запобігти виникненню дисграфії (граматичної, оптичної, акустичної).

 

Форми роботи вчителя-логопеда з дітьми:

Фронтальні логопедичні заняття (6 – 8 дітей):

  • заняття з розвитку лексико-граматичних категорій
  • заняття з розвитку зв’язного мовлення
  • навчання грамоти та виховання звукової культури мовлення

Індивідуальні логопедичні заняття (1 дитина):

  • формування складової структури слова та його звуконаповнюваності
  • постановка звуків
  • автоматизація звуків у складах, словах та реченнях
  • диференціація звуків

Індивідуально-підгрупова робота з дітьми (2-3 дітей):

  • автоматизація звуків у зв’язному мовленні (діалогічному та монологічному)
  • диференціація звуків у зв’язному мовленні (діалогічному та монологічному)

Форми роботи вчителя-логопеда з батьками:

Батьківські збори.

Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.

Індивідуальні консультації вчителя-логопеда.

В ході, яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення вимови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.

Поради логопеда в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку,  які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.

Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з’ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.

Домашні логопедичні зошити, які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв’язок між учасниками корекційного процесу.

 

error: Content is protected !!